Довжина лінії — 573 метри, на лінії курсують всього два вагончики. По конструктивному виконанні даний вид транспорту є підземним фунікулером.
Крейсерська швидкість вагону складає 25 км/год. Щодня Тюнель перевозить 15 000 осіб, за рік вагончики долають відстань в
37 066 км. 1875. У перший рік роботи підземки міське населення боялося їздити по цій підземній трасі. Для вирішення цієї проблеми був введений додатковий вагон, який перевозив тварин. В результаті було продемонстровано, що даний вид транспорту безпечний.У 1910 році Тюнель був електрифіковано, до того часу вагончики рухалися на кінній тязі. У 1939 році Тюнель націоналізовано і він став частиною швидкісної транспортної системи міста, IETT (İstanbul Elektrik Tramvay ve Tünel). У 1971 році Тюнель було відремонтовано і модернізовано, старі дерев'яні вагони були замінені новими. На разі Тюнель функціонує поряд із звичайним (і повністю незалежним від нього) метрополітеном (див. Стамбульський метрополітен), відкритим в 2000 році (одна лінія з 6 станцій), а також з розвиненішим Стамбульським легким метрополітеном, з'явившимся в 1989.У історії Тюнеля є і чорна дата — 6 липня 1943 року, коли із-за виходу з дії електричного кабелю 1 людина загинули і 6 осіб отримали поранення.Тюнель був спроектований французьким інженером Еженом Анрі Гаваном і спільно з англійцями побудований в 1871 — 1875 роках. Офіційне відкриття Тюнелю відбулося 17 січня.
У липні 2006 року була відкрита ще одна гілка підземного фунікулера. Як і в старому Тюнель, нова гілка має всього дві станції, одна з яких знаходиться на площі Таксим, а інша врайоні Кабаташ.Стоімость проїзду в липні 2011 року - 1,75турецьких лір
